Ставнійчук: Конституційна процедура ухвалення рішення щодо воєнного стану не була дотримана

Український політик і правник, Голова ГО «За демократію через право» Марина Ставнійчук вважає, що введення воєнного стану приймалось поза межами конституційної процедури.

Про це вона сказала під час ефіру телеканалу «Наш».

Ставнійчук підкреслила, що відноситься до тих політиків, які реально з 2014 року наполягали на тому, що у державі має бути введений воєнний стан. Адже з того часу, як Російська федерація анексувала територію Криму, практично мова йшла по те, що проти нашої держави здійснена воєнна агресія.

«З цієї точки зору, введення воєнного стану – начебто правильне рішення, хоча у часі воно затрималось майже на п’ять років. – Каже Марина Ставнійчук. – Але давайте повернемось до Конституції і законів України. Від того, що ми бачили в парламенті, я просто в шоці. Таке основоположне, фундаментальне рішення, ухвалення якого передбачене конституційним механізмом, приймалось поза межами Конституції України.

Як юрист, я не уявляю собі такої ситуації, що при введенні воєнного стану в державі, депутати можуть погодитись затверджувати Указ Президента і відповідний Закон, не тримаючи в руках ані самого Указу, ані тексту ухвалюваного закону!»

Політик вважає, що конституційна процедура ухвалення цього рішення була порушена. Ставнійчук підкреслила, що у разі зверненя 48 народних депутатів до Конституційного суду про неконституційність цієї процедури, вона може бути оскаржена.

«Усі розуміють важливість цього питання і те, наскільки у проблемі нацбезпеки, захисту держави, важливе виважене, конституційне рішення. Закон про режим воєнного стану дає можливість депутатам упродовж двох днів зібратись на засідання. Але усе робиться поспіхом, у перший день. Чому так? Чому не була дотримана процедура? Адже можна було хоча б зробити перерву і роздрукувати текст Указу Президента у новій редакції, яку запропонував сам президент. Пересвідчитись, що попередній указ скасований… Зрештою, є позиція РНБО, яка готувала цю пропозицію для президента, і проект відповідного указу. Рада нацбезпеки ухвалила зовсім інше рішення! Зрештою, депутати не знали, за що саме вони голосували!

Очевидно, що отака гібридність не дає нам, людям, можливості з великою довірою об’єднатись навколо цього владного рішення. Бо це питання важливе і з точки зору сприйняття його суспільством. Проблема довіри тут ключова, але її немає скрізь – ані у відносинах влади з народом, ані всередині самої влади. Інакше були б нормальні міжфракційні перемовини з президентом, був би злагоджено відпрацьований проект закону» – вважає Марина Ставнійчук.

Причиною такого становища політик вважає те, що питання політичної доцільності і владного самозбереження, поставлене вище Основного Закону країни і розуміння своєї відповідальності перед людьми.

Comments are closed.